А
А — а, але, і
Абиз — татарський мулла
Абисмо (аби+есмо), абисьмо — щоб ми
Абисте — щоб ви
Абись (абысь) — щоб ти
Абих (абых) — щоб
Абихмо — щоб ми
Абіє — зараз, відразу, в той же час, раптово, вже, коли, з того, одразу, зненацька, знову
АбовЂм (абовім, альбовім) — бо, тому що, через те, що
Абшитованній — відставний
Авва — отець, ігумен, настоятель монастиря
Агдеш — а де ж
Авдитор — наглядач; прокурор, член суду
Авжды — все ж
Агаряни — турки, магометани
Адамант — діамант
Адельфотис — братство; братолюбство
Аер, аерний (аиpній) — повітря, повітряний
Аже — а проте, коли, а що, що, якщо, навіть, тим паче, а, аж
Ажеби — нехай
Ажи — що, якщо
Аз (яз) — я; назва літери «а» в слов'янській азбуці
Азаж — хіба, хіба ж, чи ж
Азажте — хіба ви
Азали — хіба, невже, мабуть, чи
Акафіст — церковний піснеспів
Аки (акы) — як, немов
Албо, альбо — або, чи
Алить — аж, раптом, скоро, ось, ось-ось; доки, поки; але
Аліанс — союз, договір
Алкати — голодувати
Алкір (валкір) — кутня найвіддаленіша кімната в хаті
Алмужна, алмужничка — милостиня, жебрачка,
старчиха — див. ялмужна
Алтембасовый, алтембас, алтабас — парчевий, парча
Алчба — голод, невситиме бажання
Альбо, албо — або, чи то, чи
Альбовім (албовЂм) — бо, оскільки, тому що
Алькоран (коран) — священна книга мусульман
Аманат — заложник
Амбон (амвон) — підвищення в церкві перед вівтарем
Амбросія — божественна їжа
Амо, аможе — куди
Анафема — відлучення від церкви за незгоду з її
вченням, церковне прокляття.
Ангели — у міфології іудаїзму, християнства й ісламу
створені богом безплотні істоти, наділені свободою волі і здатні вістити людям
волю божества; християнське богослів'я розподіляє їх на дев'ять «чинів»,
згрупованих у три «лики»: 1) серафими, херувими, престоли; 2) господства, сили,
власті; 3) начала, ангели, архангели
Ані — аж ніяк
Аніжели — ніж, як
Анім — ані, аж ніяк
Анимýш — натхнення, душевне піднесення,
завзяття, підбадьорювання, бадьорість; характер, вдача, норов
Анімушно — мужньо,
стійко.
Аннати — данина, яка виплачувалася папському престолу
кожним католицьким єпископом чи настоятелем монастиря при обійманні відповідної
посади; дорівнювала річному доходові єпископа чи настоятеля
Ано — але, тільки.
Антифон — почерговий спів двох хорів або соліста й
хору під час богослужіння
Антицесор — попередник
Апарата — богослужебні
приладдя,
Аплікувати — застосовувати, практикувати
Апостазия — віровідступництво
Апостат, апостата — віровідступлення, відступник, віровідступник
Аппарата — убрання
АпплЂковати — прикладати, застосовувати
Арабанаши — албанці
Аравіт — араб, аравієць
Армата — артилерія, зброя, гармата.
Армати — гармати; військове спорядження
Артикул (артыкул) — розділ, параграф, стаття, член,
твір, розділ, параграф
Арха — ковчег, судно, корабель
Архангел — ангельський чин
АрцибЂскуп (арцибискуп, арцибіскуп) —
католицький архієпіскоп; біскуп —
єпископ
Асаул (осаул, осавул) — осавул, старшина в
Запорізькому війську, військовий осавул заступав гетьмана в походах, були також
осавули полкові, сотенні, артилерійські та ін.
Асистенція — почет, ескорт, супровід
Аспид — дракон; отруйна змія, переносно — лиходій,
чорт
Аспра — дрібна турецька монета
Ассекурація — страхування
Астролатри (звЂздослужители) — волхви, жерці
Ато — а саме
Атоли — а втім, зрештою, проте, однак
Ач — якщо, коли, отож, отже, заради цього, чи, хоча, хоч, незважаючи на
Аче — хоч, якщо
Ачей — а може, може-таки, хіба, хоч, якщо
Ачкольвек — хоч; незважаючи
Аще — коли, якщо, чи, хоча
Б
Бабяк — бабник, ледар
Баввохвальство — ідолопоклонство, поганство
Бавитися — баритися; мешкати; забавлятися, тратити
даремно час
БадавЂя — кінь турецької породи
Бадання — звідання, дослідження
Базник — бузина
Байдак — річкове судно довжиною 45—60 м, шириною 6—12 м.
Байка — небилиця, вигадка, дурниця
Балвохвалец — ідоловірець, поганин
Балвохвалство — ідолопоклонство
Баляси — поручні, перила
Бандолет — ремінь через праве плече, до якого
кріпилася холодна зброя; різновид турецької вогнепальної зброї — короткі
карабіни
Барбара — канчук, батіг
Барва — ліврея
Барва (барма) — одяг
Барда, барта — невелика залізна сокира з зігнутим
держаком.
Бардачниця (барделя) — солом'яне сідло, обшите грубим
полотном; держално бардаша (бердиша) — сокири із закругленим, у формі
півмісяця, лезом
Бардзо (барзо) — дуже, надто
Басни — вигадки
Батава — каре, бойове вишикування піхоти у формі
чотирикутника
Бахматий — татарський кінь
Бачмага — черевик
Бачмажник — той, хто носить черевики
Баш ловка — татарська шапка
Баша (паша) — турецький воєначальник
Баяніє — заговорювання, ворожба
БЂдити — переконувати
БЂдник — бідняк, бідолаха, горопаха, неборак
БЂдьный — тяжкий, важкий
Бебряний — шовковий
Безецник — нечестивець, негідник
Безецность — безчесність, ганебність, безчестя;
гидота, паскудство, ницість, підлість, мерзенність
Безецный — безчесний, підлий, негідний; потворний
Безмал — замалим
БезстуднЂ — безсоромність
Безфрасунливый — безтурботний
Бей — турецький або татарський вищий військовий ранг
Бенкарт — байстрюк, безбатченко; виродок
Бернардини — члени католицького чернечого ордену, що
виник у XI ст.
Бестелюга — собака, бестія, поганець
Бецати — неправильна форма слова обіцяти
Бигуны — втікачі, перекинчики, ренегати
Бидло — худоба, тварина, скотина, воли
Биле — аби
Билисмо — ми були
Биліє — бадилля, зілля
Бинамній — принаймні, не мало, цілком
Бинда — бант, перев’язь, стрічка
Биріч — вістун
Бискуп (біскуп) — католицький єпіскоп
Бити — бути
Биткий — наявний.
Битность — перебування, буття
Бихмо — щоб ми.
Біглій — умілий, вправний
Бі(Ђ)гуни — втікачі, перебіжчики, перекинчики, ренегати
Бігунка — понос,
дизентерія.
Білоглова — жінка
Бісен — скажений
Блават — коштовна шовкова тканина
Блавати — блакитні шовки
Блáзи — благі, доброчинні
Благостыня — милосердя, милосердність, милостивість,
доброчинність, благодіяння, плата за працю
Благочестивій — православний
Благочестіє (благочестіе) — православ’я, правовір’я
Блажити — хвалити, воздавати хвалу (честь); зичити
добра (щастя); поважати; виявляти милосердя; робити блаженним
Близна, близно — пошкодження, шрам, вада, рубець
Блуды — помилки, гріхи
Блюзнити — богохульствувати, святотатствувати
Блюстися — остерігатися
Блягузніти — базікати
Блякгауз — укріплення
Бовван — ідол
БовЂм (бовім) — бо, тому що, оскільки
Богданци — валахи
Боголишь — юродовий, нерозумний
Богомешь — юродивий, дурень
Бодець — острога
Божьница — церква, каплиця
Бойній — воєнний, здатний до війни
Болма, больма, больми — більше, міцніше, дуже
Боляри — бояри
Бом — бо я
Борзо — скоро, швидко, хутко; боржей — хутчіш
Борона — захист, заступництво
Борці — вулики
Бости — колоти
Брант — дорогоцінність (золото і срібло чистої проби)
Брань — битва, війна, бійка
Братися — боротися, змагатися
Братися — простувати, прямувати
Брашно — страва
Бредити — брехати
Бречка — брага
Брійна — брама
БрмЂти — звучати, гриміти, ширитися
Брменьє — бриніння
Брмячий — той, що бринить
Броварник — пивовар
Брозок, брожоч — візок
Броїти — коїти, чинити
Броїти — обурюватися,
виступати проти існуючого порядку.
Бронь — зброя
Брух — живіт, черево
Будара — річкове судно
Буди — хай буде
Будник — робітник у буді, де виробляється поташ (попіл)
Будчати — бувати, бути
Буесть — зарозумілість, сміливість
Буй, буий — сміливий; зухвалий, дурний
Буйство — сміливість; простота; невігластво
Букаль — бокал, шклянка
Бумбер — імбир
Бунчук — військова регалія, символ гетьманської влади
Бурити — розоряти, руйнувати, скидати, валити.
Бурмистр — виборний голова міського самоврядування,
магістрату; помічник війта у містах, яким було надане магдебурзьке право; голова
міської адміністрації за магдебурзьким правом
Бута — пиха, гонор, чванство, гордовитість, зарозумілість; жаль, туга, скорбота
Бути — чоботи
Буфон, лат. bufo — жаба
Быдлята — худоба
Былие — тут: зілля, рослинність
БынамнЂй, бынамні — ніколи, аж ніяк, ні в якому разі, зовсім, анітрохи
Бяху — були
В
Ваб, ваба —
спокутування, чари.
Вабойство — убивство
Ваган — горщик; ночви
Вадацтво — полювання
Вадити — зважати, бути на заваді, сварити
Вайа — пальмова гілочка
Вакувати , ваку(о)вати — бути вакантним, бути порожнім, пустувати
Валах — кінь (кастрований), мерин
Валечний — войовничий, сміливий, завзятий, хоробрий,
міцний, мужній; воєнний, переможний, героїчний, славетний воєнною доблестю
Валка — боротьба, битва, війна
Валка, волейна потреба — генеральна битва
Валчити (вальчити) — воювати, боротися
Ванацеї — навчання, грамота
Вандровати (вандровать) — мандрувати
Вапа, вап — фарба
Варкач — коса, довге волосся
Варовати (варовать) — берегти, стерегти, оберігати,
забезпечувати
Вароватися — берегтися, застерігати
Варувати — стерегти, укріплювати, зумовлювати
Варунок — умова
Васатка — візок
Василиск — змія, ящірка; міфічна істота,
напівптах-напівзмія, з дівочим обличчям і волоссям, із зміїним хвостом і
пташиними крилами, здатна убивати поглядом
Васні — звади, свари, підступи
Васнь — гнів, неприязнь, свара, сварка, незгода,
звада, ворожнеча
Вацок — торба
Вашеці, вашець — ваша милість
Вашмосць — скорочено: ваша милість
Ввередити — пошкодити
ВборзЂ. въбързЂ — скоро, незабаром
Вдатний — здібний, здатний.
Вдя́чне — гарно
ВЂжество — знання
ВЂзерунк — виявлення, зображення, візерунок
ВЂно — придане
ВЂсти — знати, вміти
Вегера — палка, кий
Ведзь — знай
Ведле — біля, поряд, коло
Ведлє — згідно, відповідно до
ВедлтЂ — біля, поряд, згідно, відповідно
Ведлуг (водлуг, вдлуг) — згідно, відповідно (чому, до
чого), по, за, згідно з..., через, з
причини, у відповідності, щодо, на честь
Ведро — погода; година, ясна і тиха погода
Вежа, вЂжа — башта, шатро; ми. вЂжЂ —стан
Везене — тюрма, в'язниця, темниця, ув’язнення
Везень — ув'язнений, арештант, невільник, полонений
Везир — вищий сановник у деяких країнах Близького Сходу
Вейзрéнє — погляд
Векгеря, векгерина — ґирлиґа, пастуша палиця
Векуисти — віковічний
Велбити — хвалити, схилятися перед ким-небудь, обожнювати, славити
Велбуд — верблюд
Веле — багато
Велебность — преподобіє
Велебный — гідний хвали; преподобний (титул дух.
осіб)
Веліа (велія) — велика
Велій — великий
Велце (велице, вельце) — дуже, вельми, щиро, багато,
вкрай, великою мірою, набагато, значно
Венат (лат. venator) — мисливець
Венерація — повага
Венетове — венеціанці
Венц — отже
Венцей — більше
Веперувати — пускатися в любовні пригоди, займатися
любощами
Верв — мотуз
Вередити — шкодувати, пошкодувати
Веремію крутити — вигадувати, хитрувати; раптово
нападати
Веремя, веремія — час
Верже (від «вергти») — кидає
Вертеп — печера, ущелина, яр, сховище, пристановище, сад
Вертоград — сад
Вертоградар — садівник
Верхоблюд — верблюд
Верштат — майстерня, верстак, знаряддя
Веспол — вкупі, разом, спільно
Весь — село, місцевість
Весь, весі — село, села
Ветувати — забороняти; мститися, виміщати, воздавати;
надолужувати
Ветхій — старий
Вещей — більше.
Вєкуисты — віковічний
Вєнц — так, же, отже, отож
Вєнці — більше
ВждЂти — вкласти
Вжды, вижди — адже, принаймні, однак, коли, проте
Взбождати — збуджувати
Взгарда — зневага, погорда
Взглядом — що торкається, беручи до уваги, внаслідок, щодо
Взгніщати, возгніщати — розводити вогонь
Взмінка — згадка, замітка
Взнак — навзнак, горілиць
Взоp — взірець, зразок, приклад
Взрок — зір, погляд
Взыскати — знайти, шукати
Взятися — вирушити,
відправитися.
Вибадатися — дізнатися
Вибадуватися — добувати відомості, досліджувати
Вибранці — ополченці, піші воїни, піший новозатяжний
воїн
Виволанець — відлучений від церкви, вигнанець
Виволивати — виганяти
Вигилярний — гарний
Видок — видіння, видиво, бачення; видовище; привид
Видолати — подолати, витримати, вчинити опір, здужати
Визичати — робити послугу, ставитися доброзичливо.
Вийти — увійти
Виконтерфектувати — змалювати, спортретувати
Вимантити — викрутитись
Виміратися — виправдуватися, відмовлятися
Вимовлятися — відмовлятися, висловитися
Вимогти — добитися чого-небудь
Вина — причина, привід
Виницовати — перелицьовувати, вивертати, переробляти
Винниця — виноградник
Виноград — сад
Вину — завжди, вовіки
Виншовати — вітати, поздоровляти
Виншовать — бажати
Виняти (місто) — полонити, захопити населення міста
Випадати — виходити, з'являтися несподівано,
траплятися.
Виповідати — висловлювати, розповідати.
Вирва — вилом, пролом, прорив, яма
Виридар — монастирський сад; садочок біля будинку, сад, палісад
Висектовий — високосний
Виспа — острів
Витати (витаты) — жити, проживати, гостювати
Витічка — вилазка
Виточати — змушувати, вимагати
Витрвати — витримати
Витрикуш — ктитор, церковний староста
Витрутити — виштовхати
Вифікглюватися — викрутитися
Вицвічоний — освічений, обізнаний; вихований
Вичакнути — вихилитися, відійти
Вишток — увесь
Вия — шия; до вия — по шию
Віденя — обличчя
Відно — Відень
Віжливій — тямущий
Візир (везир, вейзер) — найвищий титул султанського
двору; великий візир — заступник султана, голова уряду, охоронець султанської
печаті
Візше — звивали
Війт — спадкова посада у містах і селах з
магдебурзьким правом
Віктор — переможець
Вікторія — перемога
Вікуістичний — вічний, одвічний
Віншовати,
віншувати — поздоровляти, бажати щастя.
Вірe — переговори
Віргати — гарчати, гавкати
Вісти, вім — знати, знаю
Вічистій — вічний, батьківський
Вія — широкий двогострий меч
Вкрутний (скрутний) — жорстокий
Владика — слово,
яким іменували єпіскопа.
Влаская земля — Італія
Власность — властивість, функція, призначення, якість
Власті — ангельський чин
Влох — італієць.
Влохи — Італія
Влочина (влочня) — спис
ВмЂтати — вмітати (мітлою); вметувати, вкидати
Внет(ь) — аж, враз, швидко, одразу як, негайно, миттю, скоро
Внити, внийти — увійти
Вніманнє — думка, судження, здогад
Вобец — взагалі, разом; згідно з тим, з огляду на, у зв’язку з тим
Воводяй — той, що вводить
ВодлЂ — див. ведлуг
ВодлЂ, ведлуг — за, по
Воєвода — керівник найбільшої адміністративної
одиниці в Речі Посполитій; в Російській державі — воєначальник, представник
царського уряду, зокрема на Україні в XVII — XVIII ст.
Воєводство — крупна адміністративно-територіальна
одиниця в давній і сучасній Польщі.
Вож — вождь, проводир
Вожделенний — дуже бажаний
Возбнути — прокинутись
Вознепщавати — подумати, уявити
Вої — воїни
Войт — старшина міської ради, сільський староста
Волати — кричати, кликати, благати
Волоський — румунський
Волохи — румуни
Воміняти — доручати
Вонний — пахучий
Вонность, вонність — пахощі, запах, аромат
Вонпити (вонтпити) — сумніватися, вагатися
Вонтплення — сумнів, хитання
Вонхати — нюхати
Вонь, вънь — в нього
Вонь, воня — пахощі, запах, аромат
Вор — міх, торба
Воробел — горобець
Ворок — мішок, торбина
Восиріати степень — здобувати вчений ступінь
Воскрай — скраю
Воспріати стéпень — здобути вчений ступінь
Воспятити, вспятити — повертатись назад
Воспять — назад
Востатку — наостанку
Востягнутися — здержатися, утриматися
Вота — дар на вівтар, церковна обітниця
Воти — пожертви
Вотовати (вотувати) — подати голос (за кого, за що), голосувати;
давати обітницю; приносити дар, висловлювати думку
Вотум — голос, думка
Впадати — вторгатися, вламуватися, входити
Впрод — раніш, спочатку, перед цим
Вразі — вороги
Вран — ворона
Врацати — скидати
ВрЂдумие — безумство, шкідлива думка
ВрЂти — жевріти, тліти; вирувати, кипіти, клекотати
Вреждати — шкодити
Времби — східці, щаблі
Вререпати — в розумінні: вдарити
Врихлі (врыхлЂ) — швидко, незабаром, в скорому часі
Врящий — той, що вирує, кипить
Всіяти — (від слова всівати) тут — вселяти, прищеплювати,
насаджувати
Вскурати — домогтися, мати успіх
Всовтатися — всунутися
Вспак — навпаки
Вспанялий (вспанялый) — пишний, величний,
благородний, витончений, розкішний, гарний
Вспирати — відбивати, давати відсіч
Вспирати — допомагати, підтримувати
Встаніе — воскресіння
Встеклий — шалений, несамовитий
Встрент — огида
Всує (всуе) — марно, даремно
Всходный — східний
Всчатися — зчинитися
Втай — таємно, скритно
Втеки — навтьоки
Втетечность — розпуста
Втропи — вслід, навздогін, швидко, слідом
Втсупок — початок
Втуне — марно, даремно
Вуй — дядько, брат матері
Вцале — цілком, сповна, зовсім, в цілому, загалом
Вцаль (вцелЂ ) — зовсім, цілком
Вчас — вигода; відпочинок; зручність
Вшак — адже, хіба, проте, бо, однак, в усякому випадку, однак
Вшак же — однак, однако ж.
Вшелкій, вшелякій — всякий
Вшелякий — всякий, різний
Вшелякіє, вшелкіє — всякі
Вшетеченство (вшетечность) — блуд, розпуста, розбещеність, безстидство
Вшетечник — розпусник
Вшетечница — блудниця, повія
Вшетечный (вшетечний ) — розпусний
Вшистко, вшитко — все, сповна, без залишків
Вшок (вшак) — адже, же, оскільки, все ж
Вщинати — вчиняти, зчиняти; учинити, починати, підносити, збуджувати
Възбънути — збудити
Въину — див. выну
Въ прод — на майбутнє, наперед, прозапас, впрок
Въcтаніє — воскресіння
ВъжделЂнный — жаданий
Въспирати — підпирати, підтримувати, підносити
Въставичне, уставичне — постійно, завжди
Въсхищен — вознесений
Вы — вас
Выборне — відмінно, якнайкраще, як на відбір, взірцево, зразково
Выборный — прекрасний, чудовий
Выдок, вЂдок, видок — вид, видовище
Выличатв — перелічувати
Вымаглевати — викатати (про білизну)
Вымакглевати — качати (білизну)
Вымотати — розплутати, розтлумачити, роз’яснити
ВыналЂзок — вигадка, винахід
Выницовати — перелицьовувати, вивертати навиворіт, переробляти
Выносити — славити, прославляти, уславляти
Выну (въину) — завжди, вовіки
Выпургуватися — очиститися (в чистилищі)
Вырванець — голодранець
Выридар — монастирський сад, садок
Выринутися — вирватися, кинутися
Вырок — відступник, виродок, зрадник
ВысвЂчоный (выцвЂчоный) — освічений, досконалий
Высиленье — знемога
Выспрь — вгору
Выступок — злочин, правопорушення
Вышаровати — вимити, вичистити
Выя — шия
Вязення — в’язниця
Вязити — ув’язнювати
Вят — тож
Вящше — більше, вище, краще
Г
Габати, — вхопити
Габіт — чернеча ряса
Гeрезія — єресь
Гавст — чарка, шклянка; ковток
Гавурський (гявурський) — немагометанський,
неправовірний, християнський
Гадание — суперечка, розмова, диспут
Гайдуки — озброєна охорона і озброєні розсильні у
магнатів.
Гаківниця — ручна вогнепальна зброя з гаком біля приклада.
Галдун — шлунок, живіт
Гананш — притча, іносказання
Гарач — данина, накладена турками на всіх немагометан
Гарматне військо — військо, обзроєне гарматами.
Гафовання — гаптування
Гвалтовне — насильно, жорстоко, швидко
Гвалтом — силоміць, насильно, силою, примусом
Гволи — по волі, по бажанню, для, з причини, через те
Где — де, коли, що
Где-колвек (гдекольвек) — де-небудь, десь
Гди (гды, кеды) — коли, як
Гдиби (гдыбы) — коли б
Гдысь — коли
ГЂретництво — єресь, віровідступництво
Геєна — міфічне місце вічних посмертних страждань
грішників, назва якого походить від долини Єнном або Гінном, поблизу Єрусалима,
де приносилися людські жертви Молоху, богові сонця, вогню і війни.
Гелм (гельм) — шолом
Гендлі — торги
Генеральний підскарбій — вищий урядовець гетьманської
адміністрації на Лівобережній Україні XVII — XVIII ст., який відав фінансами
Герба — трава
Герезія — єресь
Герец — жеребець
ГерцЂрове — вершники, кіннотники (від «гарцювати»)
Герцовник — єдиноборець; вершник, кіннотник
Гетьман
пальний (польовий) — помічник і заступник великого гетьмана; він,
звичайно, очолював військо, що стояло на кордоні в полі для захисту від татар.
Литва мала свого польного гетьмана.
Гетьман великий коронний — найвище звання, що
присвоювалось начальникові військових сил у давній Польщі. Литва мала свого
великого гетьмана навіть після Люблінської унії 1569 року.
Гинтяк — помиї; мішанина, збовтана рідина
Главица — верхівка, маківка
Глагол — слово, мова
Глаголи — слова, мова
Гласканье — лестощі
Глейт — перепустка, охоронна грамота; конвой
Глуздити — глузувати, бити
Гмах — кімната, будинок, дім, будівля
ГмЂна — громада, община
Гмирати — гризти; скребти; ритися; мудрувати
Гміна, гмін — адміністративна одиниця в Польщі, що
відповідала волості в Росії; в Галичині — громада мешканців будь-якого
населеного пункту, а також громада віруючих, прихильників одного якогось
віросповідування.
Гнус — гидь; дрібні тварини чи комахи; переносно:
ледар, гультяй, нечупара
Го — його
Гобзовати — збільшувати, примножувати; здобувати;
наповнювати багатством, достатком, розкошувати
Гобино — достаток, розкіш
Год — (іноді) час, строк
Гойне — багато, щедро, розкішно
Гойний — багатий, щедрий, добрий, гарний
Гойнувати, гайнувати — гуляти, марнувати, переводити
Голд — честь
Голдовний — прихильний, поштивий; підданий,
підвладний, полонений
Голдувати, голдовати — схилятися перед кимось,
виявляти честь, підкорятися, воздавати честь, бути в залежності, коритися, слухатися;
годитися, бути підвладним, підданим
Голінат — довгоногий
Голкувати — колоти
Голови (в головах) — на вищому рівні
Головщина — штраф за вбивство
Гомити — нечистоти
Гонзати — (в)тікати
Гонзнути — обминати; втекти, позбавитися
Гонитва — перегони, змагання
Гонор — честь, почуття честі, гордість, гордовитість
Гоньзнути — втекти, врятуватися; позбутися, уникнути
Горазд(-ый) — вмілий, розумний
Горій, горше — гірше.
Горливость — гаряча любов, ревність, старанність,
завзяття, запопадливість; запал
Горливый — щирий, пильний, старанний, дбайливий
Горні — ті, ідо у вишині; небесні
Горній — горішній, небесний
Городница — частина міської стіни
Господа — будинок, господарство, іноді садиба
будь-якої сім'ї.
Господар — володар, титул молдавського і валаського
князів (титул князів Молдавії і Волощини)
Господства — ангельський чин
Гостинець — дорога, тракт, шлях
Гость — купець (іноді)
Грассовати — грабувати, пустошити, лютувати
Гречі — гарно, вдало, ґречно
Гривна — намисто; обруч
Гридница — покій у великокнязівському палаці, де
збиралася дружина князя
Гридь — князівський воїн
Гробленє — грабіж
Грод — замок, при якому був гродський суд
Грот — вістря зброї
Грошовій — найнятий за гроші
Груб (польське) — могила
Губи — гриби
Гулити — вабити, спокушати, дурити обіцянками
Гуня — верхній вовняний одяг
Гурмом — разом, гуртом
Гуслі — скрипка
Гута — плавильня
Гуф — військовий загін; громада, юрба, громаддя,
купа; натовп; військо, рать
Гяур — собака; переносно зневажливе визначення
немусульманина
Другие слова по ссылкам:
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Источник: http://litopys.narod.ru/rizne/zvslovnyk.htm#B |