А

А — а, але, і

Абиз — татарський мулла

Абисмо (аби+есмо), абисьмо — щоб ми

Абисте — щоб ви

Абись (абысь) — щоб ти

Абих (абых) — щоб

Абихмо — щоб ми

Абіє — зараз, відразу, в той же час, раптово, вже, коли, з того, одразу, зненацька, знову

АбовЂм (абовім, альбовім) — бо, тому що, через те, що

Абшитованній — відставний

Авва — отець, ігумен, настоятель монастиря

Агдеш — а де ж

Авдитор — наглядач; прокурор, член суду

Авжды — все ж

Агаряни — турки, магометани

Адамант — діамант

Адельфотис — братство; братолюбство

Аер, аерний (аиpній) — повітря, повітряний

Аже — а проте, коли, а що, що, якщо, навіть, тим паче, а, аж

Ажеби — нехай

Ажи — що, якщо

Аз (яз) — я; назва літери «а» в слов'янській азбуці

Азаж — хіба, хіба ж, чи ж

Азажте — хіба ви

Азали — хіба, невже, мабуть, чи

Акафіст — церковний піснеспів

Аки (акы) — як, немов

Албо, альбо — або, чи

Алить — аж, раптом, скоро, ось, ось-ось; доки, поки; але

Аліанс — союз, договір

Алкати — голодувати

Алкір (валкір) — кутня найвіддаленіша кімната в хаті

Алмужна, алмужничка — милостиня, жебрачка, старчиха — див. ялмужна

Алтембасовый, алтембас, алтабас — парчевий, парча

Алчба — голод, невситиме бажання

Альбо, албо — або, чи то, чи

Альбовім (албовЂм) — бо, оскільки, тому що

Алькоран (коран) — священна книга мусульман

Аманат — заложник

Амбон (амвон) — підвищення в церкві перед вівтарем

Амбросія — божественна їжа

Амо, аможе — куди

Анафема — відлучення від церкви за незгоду з її вченням, церковне прокляття.

Ангели — у міфології іудаїзму, християнства й ісламу створені богом безплотні істоти, наділені свободою волі і здатні вістити людям волю божества; християнське богослів'я розподіляє їх на дев'ять «чинів», згрупованих у три «лики»: 1) серафими, херувими, престоли; 2) господства, сили, власті; 3) начала, ангели, архангели

Ані — аж ніяк

Аніжели — ніж, як

Анім — ані, аж ніяк

Анимýш — натхнення, душевне піднесення, завзяття, підбадьорювання, бадьорість; характер, вдача, норов

Анімушно — мужньо,   стійко.

Аннати — данина, яка виплачувалася папському престолу кожним католицьким єпископом чи настоятелем монастиря при обійманні відповідної посади; дорівнювала річному доходові єпископа чи настоятеля

Ано — але, тільки.

Антифон — почерговий спів двох хорів або соліста й хору під час богослужіння

Антицесор — попередник

Апарата — богослужебні    приладдя,

Аплікувати — застосовувати, практикувати

Апостазия — віровідступництво

Апостат, апостата — віровідступлення, відступник, віровідступник

Аппарата — убрання

АпплЂковати — прикладати, застосовувати

Арабанаши — албанці

Аравіт — араб, аравієць

Армата — артилерія, зброя, гармата.

Армати — гармати; військове спорядження

Артикул (артыкул) — розділ, параграф, стаття, член, твір, розділ, параграф

Арха — ковчег, судно, корабель

Архангел — ангельський чин

АрцибЂскуп (арцибискуп, арцибіскуп) — католицький  архієпіскоп; біскуп — єпископ

Асаул (осаул, осавул) — осавул, старшина в Запорізькому війську, військовий осавул заступав гетьмана в походах, були також осавули полкові, сотенні, артилерійські та ін.

Асистенція — почет, ескорт, супровід

Аспид — дракон; отруйна змія, переносно — лиходій, чорт

Аспра — дрібна турецька монета

Ассекурація — страхування

Астролатри (звЂздослужители) — волхви, жерці

Ато — а саме

Атоли — а втім, зрештою, проте, однак

Ач — якщо, коли, отож, отже, заради цього, чи, хоча, хоч, незважаючи на

Аче — хоч, якщо

Ачей — а може, може-таки, хіба, хоч, якщо

Ачкольвек — хоч; незважаючи

Аще — коли, якщо, чи, хоча

Б

Бабяк — бабник, ледар

Баввохвальство — ідолопоклонство, поганство

Бавитися — баритися; мешкати; забавлятися, тратити даремно час

БадавЂя — кінь турецької породи

Бадання — звідання, дослідження

Базник — бузина

Байдак — річкове судно довжиною 45—60 м, шириною 6—12 м.

Байка — небилиця, вигадка, дурниця

Балвохвалец — ідоловірець, поганин

Балвохвалство — ідолопоклонство

Баляси — поручні, перила

Бандолет — ремінь через праве плече, до якого кріпилася холодна зброя; різновид турецької вогнепальної зброї — короткі карабіни

Барбара — канчук, батіг

Барва — ліврея

Барва (барма) — одяг

Барда, барта — невелика залізна сокира з зігнутим держаком.

Бардачниця (барделя) — солом'яне сідло, обшите грубим полотном; держално бардаша (бердиша) — сокири із закругленим, у формі півмісяця, лезом

Бардзо (барзо) — дуже, надто

Басни — вигадки

Батава — каре, бойове вишикування піхоти у формі чотирикутника

Бахматий — татарський кінь

Бачмага — черевик

Бачмажник — той, хто носить черевики

Баш ловка — татарська шапка

Баша (паша) — турецький воєначальник

Баяніє — заговорювання, ворожба

БЂдити — переконувати

БЂдник — бідняк, бідолаха, горопаха, неборак

БЂдьный — тяжкий, важкий

Бебряний — шовковий

Безецник — нечестивець, негідник

Безецность — безчесність, ганебність, безчестя; гидота, паскудство, ницість, підлість, мерзенність

Безецный — безчесний, підлий, негідний; потворний

Безмал — замалим

БезстуднЂ — безсоромність

Безфрасунливый — безтурботний

Бей — турецький або татарський вищий військовий ранг

Бенкарт — байстрюк, безбатченко; виродок

Бернардини — члени католицького чернечого ордену, що виник у XI ст.

Бестелюга — собака, бестія, поганець

Бецати — неправильна форма слова обіцяти

Бигуны — втікачі, перекинчики, ренегати

Бидло — худоба, тварина, скотина, воли

Биле — аби

Билисмо — ми були

Биліє — бадилля, зілля

Бинамній — принаймні, не мало, цілком

Бинда — бант, перев’язь, стрічка

Биріч — вістун

Бискуп (біскуп) — католицький єпіскоп

Бити — бути

Биткий — наявний.

Битность — перебування, буття

Бихмо — щоб ми.

Біглій — умілий, вправний

Бі(Ђ)гуни — втікачі, перебіжчики, перекинчики, ренегати

Бігунка — понос,   дизентерія.

Білоглова — жінка

Бісен — скажений

Блават — коштовна шовкова тканина

Блавати — блакитні шовки

Блáзи — благі, доброчинні

Благостыня — милосердя, милосердність, милостивість, доброчинність, благодіяння, плата за працю

Благочестивій — православний

Благочестіє (благочестіе) — православ’я, правовір’я

Блажити — хвалити, воздавати хвалу (честь); зичити добра (щастя); поважати; виявляти милосердя; робити блаженним

Близна, близно — пошкодження, шрам, вада, рубець

Блуды — помилки, гріхи

Блюзнити — богохульствувати, святотатствувати

Блюстися — остерігатися

Блягузніти — базікати

Блякгауз — укріплення

Бовван — ідол

БовЂм (бовім) — бо, тому що, оскільки

Богданци — валахи

Боголишь — юродовий, нерозумний

Богомешь — юродивий, дурень

Бодець — острога

Божьница — церква, каплиця

Бойній — воєнний, здатний до війни

Болма, больма, больми — більше, міцніше, дуже

Боляри — бояри

Бом — бо я

Борзо — скоро, швидко, хутко; боржей — хутчіш

Борона — захист, заступництво

Борці — вулики

Бости — колоти

Брант — дорогоцінність (золото і срібло чистої проби)

Брань — битва, війна, бійка

Братися — боротися, змагатися

Братися — простувати, прямувати

Брашно — страва

Бредити — брехати

Бречка — брага

Брійна — брама

БрмЂти — звучати, гриміти, ширитися

Брменьє — бриніння

Брмячий — той, що бринить

Броварник — пивовар

Брозок, брожоч — візок

Броїти — коїти, чинити

Броїти — обурюватися,     виступати проти існуючого порядку.

Бронь — зброя

Брух — живіт, черево

Будара — річкове судно

Буди — хай буде

Будник — робітник у буді, де виробляється поташ (попіл)

Будчати — бувати, бути

Буесть — зарозумілість, сміливість

Буй, буий — сміливий; зухвалий, дурний

Буйство — сміливість; простота; невігластво

Букаль — бокал, шклянка

Бумбер — імбир

Бунчук — військова регалія, символ гетьманської влади

Бурити — розоряти, руйнувати, скидати, валити.

Бурмистр — виборний голова міського самоврядування, магістрату; помічник війта у містах, яким було надане магдебурзьке право; голова міської адміністрації за магдебурзьким правом

Бута — пиха, гонор, чванство, гордовитість, зарозумілість; жаль, туга, скорбота

Бути — чоботи

Буфон, лат. bufo — жаба

Быдлята — худоба

Былие — тут: зілля, рослинність

БынамнЂй, бынамні — ніколи, аж ніяк, ні в якому разі, зовсім, анітрохи

Бяху — були

В

Ваб,   ваба — спокутування,     чари.

Вабойство — убивство

Ваган — горщик; ночви

Вадацтво — полювання

Вадити — зважати, бути на заваді, сварити

Вайа — пальмова гілочка

Вакувати , ваку(о)вати — бути вакантним, бути порожнім, пустувати

Валах — кінь (кастрований), мерин

Валечний — войовничий, сміливий, завзятий, хоробрий, міцний, мужній; воєнний, переможний, героїчний, славетний воєнною доблестю

Валка — боротьба, битва, війна

Валка, волейна потреба — генеральна битва

Валчити (вальчити) — воювати, боротися

Ванацеї — навчання, грамота

Вандровати (вандровать) — мандрувати

Вапа, вап — фарба

Варкач — коса, довге волосся

Варовати (варовать) — берегти, стерегти, оберігати, забезпечувати

Вароватися — берегтися, застерігати

Варувати — стерегти, укріплювати, зумовлювати

Варунок — умова

Васатка — візок

Василиск — змія, ящірка; міфічна істота, напівптах-напівзмія, з дівочим обличчям і волоссям, із зміїним хвостом і пташиними крилами, здатна убивати поглядом

Васні — звади, свари, підступи

Васнь — гнів, неприязнь, свара, сварка, незгода, звада, ворожнеча

Вацок — торба

Вашеці, вашець — ваша милість

Вашмосць — скорочено: ваша милість

Ввередити — пошкодити

ВборзЂ. въбързЂ — скоро, незабаром

Вдатний — здібний,  здатний.

Вдя́чне — гарно

ВЂжество — знання

ВЂзерунк — виявлення, зображення, візерунок

ВЂно — придане

ВЂсти — знати, вміти

Вегера — палка, кий

Ведзь — знай

Ведле — біля, поряд, коло

Ведлє — згідно, відповідно до

ВедлтЂ — біля, поряд, згідно, відповідно

Ведлуг (водлуг, вдлуг) — згідно, відповідно (чому, до чого), по, за, згідно з..., через,  з причини, у відповідності, щодо, на честь

Ведро — погода; година, ясна і тиха погода

Вежа, вЂжа — башта, шатро; ми. вЂжЂ —стан

Везене — тюрма, в'язниця, темниця, ув’язнення

Везень — ув'язнений, арештант, невільник, полонений

Везир — вищий сановник у деяких країнах Близького Сходу

Вейзрéнє — погляд

Векгеря, векгерина — ґирлиґа, пастуша палиця

Векуисти — віковічний

Велбити — хвалити, схилятися перед ким-небудь, обожнювати, славити

Велбуд — верблюд

Веле — багато

Велебность — преподобіє

Велебный — гідний хвали; преподобний (титул дух. осіб)

Веліа (велія) — велика

Велій — великий

Велце (велице, вельце) — дуже, вельми, щиро, багато, вкрай, великою мірою, набагато, значно

Венат (лат. venator) — мисливець

Венерація — повага

Венетове — венеціанці

Венц — отже

Венцей — більше

Веперувати — пускатися в любовні пригоди, займатися любощами

Верв — мотуз

Вередити — шкодувати, пошкодувати

Веремію крутити — вигадувати, хитрувати; раптово нападати

Веремя, веремія — час

Верже (від «вергти») — кидає

Вертеп — печера, ущелина, яр, сховище, пристановище, сад

Вертоград — сад

Вертоградар — садівник

Верхоблюд — верблюд

Верштат — майстерня, верстак, знаряддя

Веспол — вкупі, разом, спільно

Весь — село, місцевість

Весь, весі — село, села

Ветувати — забороняти; мститися, виміщати, воздавати; надолужувати

Ветхій — старий

Вещей — більше.

Вєкуисты — віковічний

Вєнц — так, же, отже, отож

Вєнці — більше

ВждЂти — вкласти

Вжды, вижди — адже, принаймні, однак, коли, проте

Взбождати — збуджувати

Взгарда — зневага, погорда

Взглядом — що торкається, беручи до уваги, внаслідок, щодо

Взгніщати, возгніщати — розводити вогонь

Взмінка — згадка, замітка

Взнак — навзнак, горілиць

Взоp — взірець, зразок, приклад

Взрок — зір, погляд

Взыскати — знайти, шукати

Взятися — вирушити,  відправитися.

Вибадатися — дізнатися

Вибадуватися — добувати відомості, досліджувати

Вибранці — ополченці, піші воїни, піший новозатяжний воїн

Виволанець — відлучений від церкви, вигнанець

Виволивати — виганяти

Вигилярний — гарний

Видок — видіння, видиво, бачення; видовище; привид

Видолати — подолати, витримати, вчинити опір, здужати

Визичати — робити послугу, ставитися доброзичливо.

Вийти — увійти

Виконтерфектувати — змалювати, спортретувати

Вимантити — викрутитись

Виміратися — виправдуватися, відмовлятися

Вимовлятися — відмовлятися, висловитися

Вимогти — добитися чого-небудь

Вина — причина, привід

Виницовати — перелицьовувати, вивертати, переробляти

Винниця — виноградник

Виноград — сад

Вину — завжди, вовіки

Виншовати — вітати, поздоровляти

Виншовать — бажати

Виняти (місто) — полонити, захопити населення міста

Випадати — виходити, з'являтися несподівано, траплятися.

Виповідати — висловлювати, розповідати.

Вирва — вилом, пролом, прорив, яма

Виридар — монастирський сад; садочок біля будинку, сад, палісад

Висектовий — високосний

Виспа — острів

Витати (витаты) — жити, проживати, гостювати

Витічка — вилазка

Виточати — змушувати, вимагати

Витрвати — витримати

Витрикуш — ктитор, церковний староста

Витрутити — виштовхати

Вифікглюватися — викрутитися

Вицвічоний — освічений, обізнаний; вихований

Вичакнути — вихилитися, відійти

Вишток — увесь

Вия — шия; до вия — по шию

Віденя — обличчя

Відно — Відень

Віжливій — тямущий

Візир (везир, вейзер) — найвищий титул султанського двору; великий візир — заступник султана, голова уряду, охоронець султанської печаті

Візше — звивали

Війт — спадкова посада у містах і селах з магдебурзьким правом

Віктор — переможець

Вікторія — перемога

Вікуістичний — вічний, одвічний

Віншовати,  віншувати — поздоровляти, бажати щастя.

Вірe — переговори

Віргати — гарчати, гавкати

Вісти, вім — знати, знаю

Вічистій — вічний, батьківський

Вія — широкий двогострий меч

Вкрутний (скрутний) — жорстокий

Владика — слово,   яким    іменували єпіскопа.

Влаская земля — Італія

Власность — властивість, функція, призначення, якість

Власті — ангельський чин

Влох — італієць.

Влохи — Італія

Влочина (влочня) — спис

ВмЂтати — вмітати (мітлою); вметувати, вкидати

Внет(ь) — аж, враз, швидко, одразу як, негайно, миттю, скоро

Внити, внийти — увійти

Вніманнє — думка, судження, здогад

Вобец — взагалі, разом; згідно з тим, з огляду на, у зв’язку з тим

Воводяй — той, що вводить

ВодлЂ — див. ведлуг

ВодлЂ, ведлуг — за, по

Воєвода — керівник найбільшої адміністративної одиниці в Речі Посполитій; в Російській державі — воєначальник, представник царського уряду, зокрема на Україні в XVII — XVIII ст.

Воєводство — крупна адміністративно-територіальна одиниця в давній і сучасній Польщі.

Вож — вождь, проводир

Вожделенний — дуже бажаний

Возбнути — прокинутись

Вознепщавати — подумати, уявити

Вої — воїни

Войт — старшина міської ради, сільський староста

Волати — кричати, кликати, благати

Волоський — румунський

Волохи — румуни

Воміняти — доручати

Вонний — пахучий

Вонность, вонність — пахощі, запах, аромат

Вонпити (вонтпити) — сумніватися, вагатися

Вонтплення — сумнів, хитання

Вонхати — нюхати

Вонь, вънь — в нього

Вонь, воня — пахощі, запах, аромат

Вор — міх, торба

Воробел — горобець

Ворок — мішок, торбина

Восиріати степень — здобувати вчений ступінь

Воскрай — скраю

Воспріати стéпень — здобути вчений ступінь

Воспятити, вспятити — повертатись назад

Воспять — назад

Востатку — наостанку

Востягнутися — здержатися, утриматися

Вота — дар на вівтар, церковна обітниця

Воти — пожертви

Вотовати (вотувати) — подати голос (за кого, за що), голосувати; давати обітницю; приносити дар, висловлювати думку

Вотум — голос, думка

Впадати — вторгатися, вламуватися, входити

Впрод — раніш, спочатку, перед цим

Вразі — вороги

Вран — ворона

Врацати — скидати

ВрЂдумие — безумство, шкідлива думка

ВрЂти — жевріти, тліти; вирувати, кипіти, клекотати

Вреждати — шкодити

Времби — східці, щаблі

Вререпати — в розумінні: вдарити

Врихлі (врыхлЂ) — швидко, незабаром, в скорому часі

Врящий — той, що вирує, кипить

Всіяти — (від слова всівати) тут — вселяти, прищеплювати, насаджувати

Вскурати — домогтися, мати успіх

Всовтатися — всунутися

Вспак — навпаки

Вспанялий (вспанялый) — пишний, величний, благородний, витончений, розкішний, гарний

Вспирати — відбивати, давати відсіч

Вспирати — допомагати, підтримувати

Встаніе — воскресіння

Встеклий — шалений, несамовитий

Встрент — огида

Всує (всуе) — марно, даремно

Всходный — східний

Всчатися — зчинитися

Втай — таємно, скритно

Втеки — навтьоки

Втетечность — розпуста

Втропи — вслід, навздогін, швидко, слідом

Втсупок — початок

Втуне — марно, даремно

Вуй — дядько, брат матері

Вцале — цілком, сповна, зовсім, в цілому, загалом

Вцаль (вцелЂ ) — зовсім, цілком

Вчас — вигода; відпочинок; зручність

Вшак — адже, хіба, проте, бо, однак, в усякому випадку, однак

Вшак же — однак, однако ж.

Вшелкій, вшелякій — всякий

Вшелякий — всякий, різний

Вшелякіє, вшелкіє — всякі

Вшетеченство (вшетечность) — блуд, розпуста, розбещеність, безстидство

Вшетечник — розпусник

Вшетечница — блудниця, повія

Вшетечный (вшетечний ) — розпусний

Вшистко, вшитко — все, сповна, без залишків

Вшок (вшак) — адже, же, оскільки, все ж

Вщинати — вчиняти, зчиняти; учинити, починати, підносити, збуджувати

Възбънути — збудити

Въину — див. выну

Въ прод — на майбутнє, наперед, прозапас, впрок

Въcтаніє — воскресіння

ВъжделЂнный — жаданий

Въспирати — підпирати, підтримувати, підносити

Въставичне, уставичне — постійно, завжди

Въсхищен — вознесений

Вы — вас

Выборне — відмінно, якнайкраще, як на відбір, взірцево, зразково

Выборный — прекрасний, чудовий

Выдок, вЂдок, видок — вид, видовище

Выличатв — перелічувати

Вымаглевати — викатати (про білизну)

Вымакглевати — качати (білизну)

Вымотати — розплутати, розтлумачити, роз’яснити

ВыналЂзок — вигадка, винахід

Выницовати — перелицьовувати, вивертати навиворіт, переробляти

Выносити — славити, прославляти, уславляти

Выну (въину) — завжди, вовіки

Выпургуватися — очиститися (в чистилищі)

Вырванець — голодранець

Выридар — монастирський сад, садок

Выринутися — вирватися, кинутися

Вырок — відступник, виродок, зрадник

ВысвЂчоный (выцвЂчоный) — освічений, досконалий

Высиленье — знемога

Выспрь — вгору

Выступок — злочин, правопорушення

Вышаровати — вимити, вичистити

Выя — шия

Вязення — в’язниця

Вязити — ув’язнювати

Вят — тож

Вящше — більше, вище, краще

Г

Габати, — вхопити

Габіт — чернеча ряса

Гeрезія — єресь

Гавст — чарка, шклянка; ковток

Гавурський (гявурський) — немагометанський, неправовірний, християнський

Гадание — суперечка, розмова, диспут

Гайдуки — озброєна охорона і озброєні розсильні у магнатів.

Гаківниця — ручна вогнепальна зброя з гаком біля приклада.

Галдун — шлунок, живіт

Гананш — притча, іносказання

Гарач — данина, накладена турками на всіх немагометан

Гарматне військо — військо, обзроєне гарматами.

Гафовання — гаптування

Гвалтовне — насильно, жорстоко, швидко

Гвалтом — силоміць, насильно, силою, примусом

Гволи — по волі, по бажанню, для, з причини, через те

Где — де, коли, що

Где-колвек (гдекольвек) — де-небудь, десь

Гди (гды, кеды) — коли, як

Гдиби (гдыбы) — коли б

Гдысь — коли

ГЂретництво — єресь, віровідступництво

Геєна — міфічне місце вічних посмертних страждань грішників, назва якого походить від долини Єнном або Гінном, поблизу Єрусалима, де приносилися людські жертви Молоху, богові сонця, вогню і війни.

Гелм (гельм) — шолом

Гендлі — торги

Генеральний підскарбій — вищий урядовець гетьманської адміністрації на Лівобережній Україні XVII — XVIII ст., який відав фінансами

Герба — трава

Герезія — єресь

Герец — жеребець

ГерцЂрове — вершники, кіннотники (від «гарцювати»)

Герцовник — єдиноборець; вершник, кіннотник

Гетьман    пальний (польовий) — помічник і заступник великого гетьмана; він, звичайно, очолював військо, що стояло на кордоні в полі для захисту від татар. Литва мала свого польного гетьмана.

Гетьман великий коронний — найвище звання, що присвоювалось начальникові військових сил у давній Польщі. Литва мала свого великого гетьмана навіть після Люблінської унії 1569 року.

Гинтяк — помиї; мішанина, збовтана рідина

Главица — верхівка, маківка

Глагол — слово, мова

Глаголи — слова, мова

Гласканье — лестощі

Глейт — перепустка, охоронна грамота; конвой

Глуздити — глузувати, бити

Гмах — кімната, будинок, дім, будівля

ГмЂна — громада, община

Гмирати — гризти; скребти; ритися; мудрувати

Гміна, гмін — адміністративна одиниця в Польщі, що відповідала волості в Росії; в Галичині — громада мешканців будь-якого населеного пункту, а також громада віруючих, прихильників одного якогось віросповідування.

Гнус — гидь; дрібні тварини чи комахи; переносно: ледар, гультяй, нечупара

Го — його

Гобзовати — збільшувати, примножувати; здобувати; наповнювати багатством, достатком, розкошувати

Гобино — достаток, розкіш

Год — (іноді) час, строк

Гойне — багато, щедро, розкішно

Гойний — багатий, щедрий, добрий, гарний

Гойнувати, гайнувати — гуляти, марнувати, переводити

Голд — честь

Голдовний — прихильний, поштивий; підданий, підвладний, полонений

Голдувати, голдовати — схилятися перед кимось, виявляти честь, підкорятися, воздавати честь, бути в залежності, коритися, слухатися; годитися, бути підвладним, підданим

Голінат — довгоногий

Голкувати — колоти

Голови (в головах) — на вищому рівні

Головщина — штраф за вбивство

Гомити — нечистоти

Гонзати — (в)тікати

Гонзнути — обминати; втекти, позбавитися

Гонитва — перегони, змагання

Гонор — честь, почуття честі, гордість, гордовитість

Гоньзнути — втекти, врятуватися; позбутися, уникнути

Горазд(-ый) — вмілий, розумний

Горій, горше — гірше.

Горливость — гаряча любов, ревність, старанність, завзяття, запопадливість; запал

Горливый — щирий, пильний, старанний, дбайливий

Горні — ті, ідо у вишині; небесні

Горній — горішній, небесний

Городница — частина міської стіни

Господа — будинок, господарство, іноді садиба будь-якої сім'ї.

Господар — володар, титул молдавського і валаського князів (титул князів Молдавії і Волощини)

Господства — ангельський чин

Гостинець — дорога, тракт, шлях

Гость — купець (іноді)

Грассовати — грабувати, пустошити, лютувати

Гречі — гарно, вдало, ґречно

Гривна — намисто; обруч

Гридница — покій у великокнязівському палаці, де збиралася дружина князя

Гридь — князівський воїн

Гробленє — грабіж

Грод — замок, при якому був гродський суд

Грот — вістря зброї

Грошовій — найнятий за гроші

Груб (польське) — могила

Губи — гриби

Гулити — вабити, спокушати, дурити обіцянками

Гуня — верхній вовняний одяг

Гурмом — разом, гуртом

Гуслі — скрипка

Гута — плавильня

Гуф — військовий загін; громада, юрба, громаддя, купа; натовп; військо, рать

Гяур — собака; переносно зневажливе визначення немусульманина

  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я